| Главная » Статьи » Сценарии |
Сценарій виховного заходу До Дня робітників сільського господарства
| Сценарій виховного заходу До Дня робітників сільського господарства (Звучить мелодія української пісні) Пед-орг. Сегодня здесь особый праздник, Сельчанам мы хвалу поем, Всем вам, друзья, За труд крестьянский Дань уваженья отдаем! Мы поздравляем , вас родные, Здоровья вам, терпения, сил ! Пусть хлеб душистый радует и греет Вам каждый колосок для сердца мил ! Аплодисменты В Здравствуйте, дорогие друзья ! В Здравствуйте, дорогие наши гости! Ежегодно по окончанию жатвы в каждом районе, в каждом селе празднуют День работников сельского хозяйства и перерабатывающей промышленности. В В этот день мы чествуем тех, кто трудится на полях и фермах, людей влюбленных в свой труд, влюбленных в свою профессию. В Каждый день мы видим на своем столе свежий хлеб, и сегодня у нас с вами есть возможность сказать спасибо тем, кто причастен к его появлению. В Хлеб! Какое краткое, но емкое слово ! В Хлеб ! Оно заключает в себе всю историю человечества! В Хлеб ! Он символ богатства ! В «Хлеб – соль» - говорят люди В И желают добра. В «Хлеб – соль» - говорят люди В И желают счастья. В «Хлеб – соль» - говорят люди В И желают мира В А как величают сегодня героев труда Хор Хлебом - солью В Как чествуют именитых граждан, дорогих гостей Хор Хлебом – солью В И мы решили не отступать от народной традиции Мы говорим вам Вместе Хлеб да соль, дорогие наши гости (Худ. Номер) 2 учениця Серед степів село моє чудове Там на світанні запахи медові, Теплом вітрів овіяні степи, а в цьому краї народились ми. 3 учениця Стоїть, заціловане всіма вітрами, Колиска любові і пісня душі. Тут стелеться легко дорога до мами Стежина дитинства веде в спориші. 4 учениця Пісенний мій краю, любов моя вічна Тут пам’ять козацька і слава батьків. Так хочеться довше дивитися в вікна, Вдивлятися в очі своїх земляків. 5 учень З поклоном синівським тобі побажаю Селянського щастя не втратити суть. Хороших пісень і рясного врожаю Лелеки ж побільше хай діток несуть. Худ.номер Ведучий 2 Я дякую долі за те, що народилася у цьому благословенному краї, у цьому райському куточку землі, за те, що де б я не була, серцем завжди лину до отчого порогу, до рідної хати, до найдорожчих людей. Біля хати – різнобарвні квіти, на порозі – усміхнена мама, в хаті – тепло і затишно, а я – не доросла людина з життєвим досвідом, а маленьке дівча, залюблене в красу слобожанського краю. І на нашому святі сьогодні – поважні люди, які мають досвід і гідно йдуть обраною стежиною життя. (ведучі представляють гостей, надають їм слово) Ведучий 1 Села наші красиві і квітучі, але все ж справжньою їх окрасою є люди. Ми бачимо їх щодня, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця, життя – то джерело людської мудрості і самовідданості. Немало добрих слів може сказати про моїх земляків сільський голова -------------------------------------- (слово сільському голові, після цього – музичний номер) (ХУД.НОМЕР) Ведучий 2 Батьківщина лагідна і мила Водночас велична і проста. Ти мене з дитинства полонила, Ти навчила радості й добра. Я зросла, не знаючи печалю, Мов трава безжурна, степова, Тут мене з дитинства колисали Шепіт нив і тиша степова. Ведучий 1 Тут знайшла я розуму і сили, Ця прекрасна, лагідна земля Дивним зіллям серце напоїла, Щось мені у спадок віддала. Худ.номер Ведучий 1 У маленькій хатинці, У тихім куточку Мати спить і дитина маленька. У віконце одчинене линуть в садочку урочисті пісні соловейка. Мати спить, над колискою сина схилившись, Певно, пісню малому співала. А тепер, як приспала його, утомившись край його і сама задрімала. 1 учень Як душа заболіє думками, Про усе, що давно відцвіло, Я вернусь польовими стежками пригорнутись до тебе, село. Ми тут виросли, й помисли чисті понесли у життя від землі. Ми не стали своїми у місті, ми серця залишили в селі. 2 учень На сивих буграх зацвіла материнка, де юність далека піснями гула. Чого зажурилася, мила глибинка, моя Батьківщина мала? 3 учень І хлібом, і цвітом, і прадідом – дідом, Гріє душу село, моє рідне село. Моя отча земля, моя батьківська хата, де із давніх давен гріло серце Добро. Ведуча Ще раз вітаємо усіх зі святом, святом рідного села, святом сільської родини. Хай усім добре ведеться, щасливо живеться, щедро родить нива, і цвітуть сади! А зараз усіх односельців, гостей, всіх добрих людей гостинно запрошуємо на святковий ярмарок! ( лунає українська музика) Сценка «Два куме» А- доброго здоров’ячка, куме. Б- і вам того ж. А- а куди це ви, куме, з мішком проти ночі вибрались? Б- оце жінка пішла на випускний, а я мучуся, чим би його до інституту добратися. Поїздом довго, літаком – дорого. А-та що ви таке кажете? Хто Вас з таким лантухом візьме. Там у вас ще щось і бекає: баран чи що? Б –ну, ви , куме, й тупий. Баран буде в інституті вчитися, а в мішку живий шашлик для екзаменатора. А.- Ну ви такий некультурний. Ось влаштуєте свого та й побачите, де будуть гроші, а де буде розум. Б – Я конечно звиняюсь, а де ж ваш аболтус вчиться? А – А ви ніби не знаєте? В інституті, де на мільонера учать. Б – Та й що, получається? А – та, ніби ж то, получається. Бо як приїде, то дивиться на нас із жінкою як на бідних родичів, але гроші тільки й давай, бере, як мільонер. Б – ох і горе з цими дітьми та й годі. Я бачу, що ви поспішаєте, то давайте поможу. (бере дипломат) А. – Та ні, куме, беріть мішок, бо в чемодані гроші, я й сам їх візьму. | |
| Просмотров: 2918 | Комментарии: 2 | |
| Всего комментариев: 0 | |